Подивився цей чудовий фільм із Томом Генксом. Ні, "чудовий" - це не те слово, як на мене, він просто геніальний. Як і актор, що виконав головну роль.
"Можливо, я не надто розумний, але я знаю що таке любов" - ця фраза запала в душу. Раніше я часто оцінював людей за розумовими здібностями. Нехай Бог мене простить за це. Тепер знаю, що розум - не головне. Не всі народжуються геніями. Головне, скільки в людині доброти і любові.

Шось всі такі невеселі через цю епідемію. Посміхніться - весела розмова в асьці:)

Моя мати підсіла на серіали. Коли я  гостював вдома пару тижнів назад, мені  мимоволі довелось дивитися усілякі там "Маргоші" і "Креми" . Але в одному з цих мил було сказано: "Біда красивих жінок в тому, що вони думають, що їх любитимуть тільки за їхню красу". Гарна фраза.

Погоджуюсь, однієї краси недостатньо:)) Мені завжди хочеться зазирнути людині в душу, дізнатись, чим вона живе, про що мріє. А тим більше дівчині, яка подобається.  Але це ой як нелегко - люди зараз вкрай неохоче відкриваються, вони скуті ланцюгами умовностей і недовіри.  Дехто вже був колись обманутим і використаним  і до кожного твого слова ставиться з підозрою, тримаючи власний внутрішній всесвіт за сімома замками. Як же тоді можна справді покохати? Це буде потяг, закоханість, тільки не кохання.

До чого я веду? Я хочу сказати: люди, відкриваймося! І намайгаймося зрозуміти інших. Бо без цього ніяк, не буде нам щастя.

Я таки там був :) Раніше щось не було бажання звітувати - зараз нарешті зібрався:) Вражень - купа!:)
( Read more... )

Друзі! Любі друзі!:)
Збираюся відвідати чудовий фестиваль Джаз Коктебель, що відбудеться 10-13 вересня. Дізнатись про нього більше можете тут. Буде добре - джаз, море, вино...:)
Їду обов'язково. Наразі не маю жодної компанії, тому, якщо комусь вона потрібна, прошу відзначитись в коментах.  Разом веселіше:)
Про те, який я хароший, ви можете прочитати тут, в пості , де я шукав собі компанію для поїздки у Львів. Все залишається в силі - дівчаток пригощаю морозивом, чуваків - пивом. Або хто як схоче. :)   Завважте також і написане дрібним шрифтом. І на останок зверніть увагу на те, скільки людей хотіли тоді зі мною поїхати, і тільки непереборні обставини завадили їм це зробити:)

Мені підняла настрій ця розмова:) може й вам?:)
Warning: особам надто чутливим до ненормативної лексики читати не рекомендується:)

( Читати )

А шо, всі пишуть, а мені не можна?:))



( текст пісні )

Останнім часом в ЖЖ постійно траплялися згадки про фільм "Амелі".  Вирішив - треба дивитися.  Чудовий фільм, не схожий на жодний інший. В ньому стільки світла, тепла,  любові... Одрі Тоту в ролі Амелі просто неймовірна.
P.S. тепер я знаю, де Маленький Пташок взяла свої авки:)

Сьогодні мені на пошту прийшов звичайний спам від сервісу "Мой мир" на мейл.ру.

"Здравствуйте, Ярослав Старовирец!
В Моём Мире зарегистрированы миллионы людей, и среди них наверняка есть ваши друзья.
Чтобы вам было легче найти друг друга, мы составили список людей, которые могут быть вам знакомы.
Добавить человека к себе в друзья можно, нажав на ссылку «подружиться» под его фото."

Я вже готовий був проігнорувати цей лист, але раптом, поміж інших лиць, побачив внизу екрана знайоме обличчя... То був він, мій справжній Друг, якого зараз нема поруч, який пішов з життя двадцятирічним... А я ж нещодавно згадував про нього.
Розумію, що працівники мейл.ру добре знають, з ким я переписувався, і відповідно сформували список людей "которые могут быть мне знакомы". Там були і інші знайомі обличчя. Та все одно сприймаю це не інакше як звістку від тебе, Друже... Впевнений, тобі там добре і ти посміхаєшся ще ширше, ніж робив це тут, серед живих людей...
Колись побачимось:)

Інколи трапляється, що я вилажу із свого Інтернету і потрапляю кудись межи люди. От і на минулому тижні сталася така непересічна подія - відвідав разом з своїм другом і його родиною славне місто Кам'янець-Подільский. Що я можу сказати? Це просто супер-місто! Мені навіть захотілося оселитися там назавжди. Дуже охайне, затишне. А природа там просто дивовижна!
Основною нашою метою було відвідати Стару Фортецю, і мушу визнати - вона нас не розчарувала. Бігали як маленькі діти по підземеллях, підіймалися і опускалися сходами, фотографуючи усе навкруги. По дорозі до Фортеці також є два мости, з яких відкриваються дивовижні краєвиди.
Отож, пару фоток викладаю в ЖЖ, решту дивіться в контакті (http://vkontakte.ru/album7811713_95715190) , якщо зацікавить.
Фотки клікабельні.

Іронічна пісенька про тих , хто надто захопився Інтернетом, ЖЖ і забув про реальне життя. Такий собі стьоб. В першу чергу над самим собою:)


( текст пісні )

Мені зриває дах. Все це виливається в такі божевільні імпровізації з гітарою. Кому не страшно - слухайте:)

( текст божевілля )

У вівторок, після одинадцятитирічної перерви, я нарешті побачив свою двоюрідну сестру Таню. Вона приїхала поступати на диктора та телеведучу в університет Поплавського і вирішила пожити в моїх скромних апартаментах.  Мушу визнати, сестричка трохи підросла і подорослішала за час моєї відсутності в її житті :)
В наших жилах тече споріднена кров - це стало ясно майже одразу. Щойно сестричка зайшла до квартири, вигукнула: "О, ноутбук! О, гітара! О, ще одна гітара!"  Нам було про що поговорити. Виявляється, вона грала на басу в одному з Івано-Франківських гуртів, а потім стала його вокалісткою. Знайома майже з усією неформальною тусівкою Франика, виступала на усіляких фестах. Ми говорили про музику, а потім  я взяв одну із своїх гітар, і нами була здійснена потужна вокальна атака на спокій моїх сусідів, яка тривала до півдванадцятої ночі:) Дивно, але скарг від ближніх по будинку не поступало.
Сестричка має також  багато інших талантів - вона гарно декламує, добре малює, пише сценарії різних урочистостей і втілює їх у життя.
Але зараз трохи про сумне. Вчора Таня мені розповіла відверто про своє дитинство. Я й  раніше чув від бабусі, що в неї було нелегке життя. Її матір пішла від мого дядька(її тата) до іншого чоловіка, ще коли вона була зовсім маленька. Дядько з того часу зовсім перестав втручатися в життя своєї доньки. Не знаю, чому. Може вважав, що у неї там нова сім'я. Може йому було неприємно спілкуватися з її матір'ю. Але нової сім'ї не було, а були лише п'янки та гулянки. Мати стала залежною від алкоголю, і до 12-ти років дівчинку виховувала бабуся.  Коли ж бабуся померла, дитина залишилася зовсім сама. Мати виносила з дому речі і продавала їх, приходила додому п'яна і влаштовувала скандали. Іноді у неї розпочиналась біла гарячка. Все це травмувало психіку дитини. Одного разу їй навіть довелось звернутися до психіатра. З 12-ти років Таня була змушена заробляти собі на життя миттям машин. Так і працює до цього часу на різних роботах.  А їй же тільки сімнадцять.
Власне, тому ми й не бачились стільки років. Зараз ситуація начебто стає кращою. Дядько вже два роки як почав спілкуватися з Танею. Сестричка дуже хоче вирватись з Франківська в Київ - подалі від матері. Мені так шкода її. Я  тримаю за неї кулаки і дуже сподіваюсь, що вона вступить. Тримайте і ви.

От, розмовляли нещодавно із другом... Подивився сьогодні  історію, і мені ця розмова видалась досить прикольною і смішною. Може й вам сподобається?:)





Але в одному мій друг був неправий - "вміння соблазняти дівчаток" у мене ніяке. Втім, воно мені й не потрібне, бо для мене цілком достатньо було б однієї хорошої дівчинки:)

Вчорашній недовіршик надихнув мене на таку веселеньку імпровізацію з гітарою...:) Слова на диво легко вчепились за мелодію, акорди вишикувались в шеренгу, приспів ввірвався у мій мозок:) І тепер маємо іще одну каку те, що маємо :)  



( повний текст )

Такий собі недовіршик... Всі події і герої вигадані:))

Дорогі мої френди! :)
Чи не бажає хтось скласти мені кумпанію в подорожі до Львова на цих вихідних? Уявляєте, я там ще жодного разу не був:) А ще там буде класний фестиваль "Cтаре Місто", інфу про який можна почерпнути тут . Можливо хтось із вас і так туди збирався і потребує хорошої компанії, або надихнувся, прочитавши цей пост... Обіцяю поводитись чемно, дівчаток пригощу морозивом, чуваків - пивом:) Чи хто як захоче:)

P.S. для тих хто мене не знає і боіться, скажу, шо я взагалі дуже  співчутлива, чемна і вихована людина. Хоч до рани прикладай :) Єдиний недолік - спалахи неконтрольованого співу. Але то таке:)

Соррі, що змушую вас це лайно терпіти:) але що робити, якщо з мене лізе і лізе... :)



( текст пісні )